10.04.2010. Play-off. Друга гра. Рівне. Спорткомплекс ДЮСШ №4. 120 глядачів.
Суддя: Юзик Віктор (Івано-Франківськ)
МФК "Рівне-ДЮСШ 4": 1. Чемерис Павло (20. Колодюк Юрій, 26) - 7. Волох Роман; 14. Жак Вадим; 4. Петрик Едуард; 15. Басюк Вадим; - 9. Дармовіс Павло (к); 8. Ситник Дмитро; 5. Прислупський Тарас; 10. Дацюк Роман; - 3. Кравчук Святослав; 6. Тушич Віталій. Тренер: Баховський Юрій.
"АРПІ": Кобець Вячеслав; Сидорчук Сергій; Найбулаєв Шаміль; Кобець Сергій; Шичкін Михайло; Набатов Андрій; Босенко Едуард (к); Мітяєв Костянтин; Єрмоленко Олександр; Кузьмич Андрій - Бондаренко Віталій. Тренер: Кобець С. А.
Голи:
Жак Вадим, 4 (1:0),
Жак Вадим, 15 (2:0),
Найбулаєв Шаміль, 15 (2:1),
Жак Вадим, 20 (3:1),
Найбулаєв Шаміль - десятиметровий, 20 (3:2),
Єрмоленко Олександр, 23 (3:3),
Жак Вадим, 37 (4:3),
Жак Вадим, 38 (5:3).
Попередження:
Мітяєв Костянтин, 8; Єрмоленко Олександр, 17; Жак Вадим, 33; Кобець Вячеслав, 38.
На 17-ій хвилині Басюк Вадим не реалізував десятиметровий штрафний удар (повз ворота).
Після виїзної поразки 0:6 в Донецьку тільки найоптимістично налаштовані вболівальники могли сподіватися на те, що МФК "Рівне" зуміє пробитися до фіналу змагань у першій лізі України. Проте, як показав перебіг подій на футзальному майданчику, завдання ліквідувати дефіцит у шість м'ячів виглядало вже не настільки й фантастично. Адже, крім того, що господарі провели п'ять голів, вони ще змарнували не меншу кількість слушних нагод засмутити кіпера "АРПІ", а пропущені рівненчанами м'ячі виглядали не настільки вже й обов'язковими.
Початок поєдинку можна відмітити тотальним домінуванням у грі саме гостей. Високі атлетичні футзалісти з Донецька, здавалося, мали перевагу не тільки у фізичному плані, але й у психологічному. Господарі ж, у свою чергу, виглядали не зовсім упевненими і спочатку, навіть, елементарні дії з м'ячем їм вдавалися з труднощами. В ці дві стартові хвилини гості змарнували кілька нагод відкрити рахунок (чи не перший удар "чорно-синіх" прийняла поперечина воріт Чемериса) і якби їм вдалося втілити у гол хоча б один зі своїх небезпечних епізодів - розвиток подій у звітній грі міг піти за зовсім іншим сценарієм.
Але з часом впевненість повернулася до гравців МФК "Рівне-ДЮСШ 4", тим більше, що господарям вдалося першими повести у рахунку. Роман Волох після введення ауту на правому фланзі зумів звільнитися від опіки опонента і скинути шкіряну кулю в центр під удар Вадима Жака, постріл якого із середньої дистанції виявився точним. Гол став своєрідним імпульсом нових атак "біло-синіх" - на вістрі атак почергово опинялися Вадим Жак, Роман Дацюк, Павло Даромовіс (саме після удару капітана рівненчан з одинадцяти метрів м'яч ковзнув по поперечині воріт донетчан). Проте, не забиваєш ти - забивають тобі. Шаміль Найбулаєв, атакуючи "другим темпом", зумів зрівняти рахунок у поєдинку.
М'яч, пропущений у власні ворота, господарів не зупинив і вони продовжили створювати та марнувати голеві моменти. Тим більше, що майже відразу рівненчани знову опинилися попереду, коли Вадим Жак "пробив" стінку суперника зі штрафного удару.
Закріпити успіх і надати більш чітких рис власній мрії потрапити до фіналу рівненчани могли за кілька хвилин до кінцівки першого тайму, коли отримали право пробити десятиметровий. Проте удар Вадима Басюка виявився неточним (хоча, як на мене, тут напрошувалася поява на майданчику Тараса Прислупського, який в останній грі реалізував три спроби із трьох). А от "дони" в аналогічному епізоді вже при рахунку 3:1 (на початку 20-ої хвилини третій і не останній (!) м'яч провів Жак) за секунд тридцять до завершення першого тайму свій штрафний без стінки реалізували вдало, скоротивши відставання в рахунку до мінімуму.
Перерва кардинально на хід гри не вплинула. Обидві команди не відсиджувалися в захисті, а намагалися шукати шляхів до воріт суперника. В такій, дещо авантюрній, грі рівненчани спромоглися забити три м'ячі на противагу донецьким футболістам, які лише раз розписалися у воротах Чемериса (Павла після цього голу замінив Юрій Колодюк, якому, до того ж, вдалося вийти "сухим із води", чи то пак - з гри).
Якщо ж загалом оцінювати команду "АРПІ" за цим звітним поєдинком, то родзинкою гри приїжджих футзалістів можна було б назвати використання голкіпера в якості п'ятого польового гравця при розіграшах м'яча поруч із власними воротами. Що ж до інших елементів футзалу, то чогось особливого гравці з Донецька перед "світлими очима" рівненської публіки не продемонстрували, відзначаючись, хіба що, непоганими антропометричними даними і злагодженою колективною грою. Хоча, з іншого боку, можливо, якби не комфортний для гостей результат першої зустрічі, то 10 квітня ми могли побачити дещо інші дії команди "АРПІ"
