Сьомого липня у приміщенні ДЮСШ №4 відбулася прес-конференція, присвячена поверненню до Рівного команди вищої ліги України з міні-футболу (футзалу). На питання журналістів прийшли відповісти президент клубу Валявка Володимир Ярославович, віце-президент Кондратюк Михайло Петрович, головний тренер Баховський Юрій Степанович, спортивний директор Засморжук Віталій Степанович та гравець Андрій Паршиков.

Пане президент, які причини переїзду команди в Рівне?

Валявка Володимир Ярославович. Команда "Кардинал" була сформована дуже давно, у вищій лізі грає вже три роки і всі ці три роки грає у Львові. Проте так склалося, що нині у місті Лева відразу чотири команди вищої ліги і ми рахувалися тільки четвертими. Відповідно, на нас не ходив глядач і тому я змушений був прийняти таке принципове рішення, як переїзд до Рівного. Звичайно, що є додаткові плюси такого перебазування команди. Передусім, нам обіцяна допомога влади - обласної влади, міської влади, податкової інспекції. Мова, передусім, йде про фінансову підтримку. До того ж, у Рівному є хороший спортзал, яким команда буде користуватися безкоштовно. Ось ті основні мотиви, через які "Кардинал" опинився у Рівному.

Звичайно, організація подібного процесу вимагала певного часу. Переговори з Михайлом Кондратюком щодо переїзду розпочалися ще минулого року. І перехід трьох гравців МФК "Рівне" (Сондака, Басича та Жовтуна - В. Ш.) на початку попереднього сезону відбувся з огляду саме на такий розвиток подій в майбутньому. На той момент я ще не був принципово готовий змінити місце розташування команди. Але на протязі року все стало на свої місця і надалі ми планомірно продовжували працювати саме у цьому напрямку.

Як відбувається підготовка до наступного сезону, яка кількість гравців є в команді на сьогодні та скільки футболістів залишиться?

Баховський Юрій Степанович. По-перше, я хочу всіх нас привітати з тим, що проект повернення міні-футболу до Рівного, нарешті, втілюється у життя і набуває все реальніших рис. Перша, попередня розмова з паном президентом відбулася більше як рік тому і приємно, що слова дотримано і рівненська команда вертається у вищу лігу.

Що стосується передсезонної підготовки, то команда розпочала працювати першого липня, футболісти пройшли медогляд. З п'ятого числа у нас дворазові заняття, проходить інтенсивна робота над функціональною та фізичною підготовкою гравців. Наразі на зборах присутні 23 кандидати, п'ятеро з них воротарі. Але в остаточну заявку, швидше всього, потрапить тільки два голкіпери. Тобто, як бачите, конкуренція серйозна і її наявність - явище нормальне.

Щодо польових гравців, то, можливо, не всіх, кого ми б хотіли запросити, ми можемо бачити на зборах. Передусім мова йде про двох рівненських гравців, майстрів спорту та чемпіонів України, з якими на сьогодні не вдалося домовитися через різні причин. Це Олександр Бондар та Сергій Тригубець, які, звичайно, могли б серйозно допомогти нам. Причини, як я вже казав, різні. Так, у Тригубця жінка зі Львова і він вже сам, можна сказати, наполовину львів'янин.

Проте, вірю у своїх хлопців, які сьогодні працюють з повною самовіддачею на тренуваннях, виконують повністю всю ту програму, яку ми їм пропонуємо. Я вірю, що ми спроможні дати результат вже цього року. А завдання, котрі стоять на сезон… Як вже озвучував раніше пан президент, то з ними ми визначимося дещо пізніше. Проте вже зараз я відважуся сказати, що це буде, однозначно, не боротьба за виживання у вищій лізі. Ми плануємо замахнутися, принаймні, так хотілося б, на щось більше і тому все робитимемо задля цього.

В яких турнірах планує взяти участь команда у міжсезонні?

Кондратюк Михайло Петрович. План підготовки команди до сезону майже повністю готовий. Два тижні ми працюємо у Рівному - це такий своєрідний перший збір, закладення фундаменту, як сказав головний тренер. Місця проведення - стадіон "Авангард", пісочні майданчики для пляжного волейболу, тренажерний зал. Для відновлення - басейн, сауна. Починаючи з 20-ого числа відбуватиметься другий збір, на якому ми плануємо зайти в зал. Тому Віталій Степанович (Засморжук - В. Ш.) прикладає усі зусилля для того, щоб нам це вдалося. Тобто з двадцятого липня і до початку серпня команда повинна працювати у залі. Знову ж таки, у дворазовому режимі. Сподіваюся, що це нам вдасться. Тоді ж можна буде розпочати планування товариських ігор.

Зокрема, у нас було бажання поїхати на турнір у Польщу, але не склалося. Можливо, дещо запізно ми спохопилися, але що вже маємо. У планах на серпень у нас залишаються товариські поєдинки і до початку сезону планується зіграти 15-16 таких матчів. Це включно з іграми у кількох турнірах. У двох ми вже підтвердили свою участь - у представницькому Кубку Львова (9-12 серпня), де візьмуть участь львівські "Енергія" та "Тайм", чемпіон Грузії "Іберія", команда з Латвії, польський віце-чемпіон "Гуртап", білоруський колектив. А за тиждень до початку чемпіонату (попередньо - це перша субота вересня) відбудеться Кубок Галичини у Івано-Франківську, в якому ми також гарантовано беремо участь.

На сьогодні в команді нараховується 23 футболісти, скільки з них залишиться для участі в іграх чемпіонату?

Баховський Юрій Степанович. Орієнтовно, це будуть два воротарі і дванадцять польових гравців. Саме на таку кількість ми подаємо заявку. Можливі, звичайно, варіанти - плюс одна чи дві людини.

Кондратюк Михайло Петрович. До цього хочу додати - ми плануємо подати заявку на чотирнадцять чоловік. Щодо тих місцевих гравців, які залишаться поза її межами, то в нас вже існує план роботи з ковельською командою першої ліги "Шанс-Авто". Буквально вчора на мене виходив її президент і ми плануємо оформити цей футбольний колектив як наш фарм-клуб. Ковельчани вже зараз підтвердили готовність узяти п'ятьох гравців, які не пройдуть до основного складу. Ці футболісти будуть грати у першій лізі, відтак, постійно матимуть ігрову практику. Мова йде про молодь, у якої все ще попереду. До того ж, за регламентом, ми можемо трьох гравців із фарм-клубу долучати до будь-яких ігор у вищій лізі (на матчі першої ліги, відповідно, ми можемо давати одну людину). Крім того, дуже молоді гравці, вихованці ДЮСШ, будуть грати у другій лізі - на цьому особливо наполягав Віталій Степанович (Засморжук - В. Ш.) і, я думаю, він має рацію.

Назвіть, будь-ласка, прізвища запрошених гравців.

Кондратюк Михайло Петрович. Якщо говорити про воротарів -- то це Ігор Пунда, Максим Максименко і Андрій Жезло. Польові гравці - на сьогодні відкрите ще питання по Волянюку.

Валявка Володимир Ярославович. На сьогодні Михайло Волянюк в команді. В нього є діючий контракт. Але реальною є можливість переходу його до іншого колективу (зацікавленість у послугах цього гравця виявила львівська "Енергія" - В. Ш.).

Кондратюк Михайло Петрович. Отже, польові гравці - це Волянюк, Данилюк, Танський, Когут. І, звичайно, Андрій Паршиков та Сергій Піддубний, хоча поки що не все по останньому зрозуміло, але ми сподіваємося і віримо, що він у нас виступатиме як гравець, а не тільки у якості тренера.

Дозволю собі невелику ремарку. Я дуже радий, що крім повернення в Рівне команди вищої ліги все-таки прийшов той час, коли наші провідні виконавці повертаються додому. Колись вони полишали рідне місто - тепер повертаються. Я дуже задоволений, що в них все вийшло у їхній футбольній кар'єрі, що вони ставали чемпіонами України, срібними призерами. І дуже приємно, що такі футболісти повертаються.

У того ж таки Паршикова були інші пропозиції. Навіть той же самий "Ураган" ще три дні після того, як Андрій прийняв рішення про переїзд до Рівного, дзвонив, намагаючись переконати залишитися у Івано-Франківську. Але він, все таки, обрав нашу команду і це не може не радувати.

Андрію, що саме спонукало тебе повернутися до Рівного, а не продовжувати "футбольне життя" в "Урагані"?

Паршиков Андрій. Передусім, це мрія грати на відповідному рівні у рідному місті. Коли я виступав у Львові за "Енергію", я не раз казав місцевим хлопцям, що це - просто мрія, коли команда такого рівня є в тебе вдома. Коли нікуди не треба їхати, коли всі рідні і всі друзі поруч із тобою. Так вийшло, що подібна можливість з'явилася у Рівному тільки зараз, але я із задоволенням повернувся додому.

До того ж, не другорядною причиною було й те, що я весь цей час жив один, тоді як дружина з дитиною - у Рівному. Тому прийшов такий момент, коли жінка сказала, що час повертатися додому, адже дитина вже вища за неї і дивитися за нею повинна не тільки вона одна :. Можна сказати, що найважчу процедуру догляду за дитиною я пропустив :, тому хоч зараз повинен допомогти.

Ще раз наголошу, основна причина повернення - це наявність команди вищої ліги у моєму місті. Важко це пояснити словами… Адже, коли ти постійно їздиш, коли довкола чужі обличчя і чужі люди - це важко. Ти можеш довго жити у чужому місті, але воно залишиться для тебе чужим. А тут… Я зайшов у зал, а мене, навіть, працівники впізнають, що дуже приємно. Що ж казати про відношення з боку інших людей, котрі тебе знають ближче? Це класно! І я сподіваюся, що незабаром і Сашко Бондар, і Сергій Тригубець також повернуться, адже в гостях добре, а вдома краще, набагато краще. Думаю за півроку вони зрозуміють, що тут краще. Але, як казав наш другий тренер Сергій Олександрович Підубний, потім доведеться доводити у Ковелі, що ви готові грати за рівненську команду.

Баховський Юрій Степанович. Хотів би з цього приводу додати - ми щойно повернули в команду Паршикова та Піддубного,а позитивний результат від цього вже видно неозброєним оком і мені, як тренеру, і загалом всьому колективу. Про це свідчить психологічна атмосфера на тренуваннях, в роздягальні. За останні тиждень Андрій Паршиков, мабуть, разів десять сказав: "Я приїхав у Рівне не відбувати номер, не відпочивати, а добиватися результату". Таке відношення до справи, як на мене, говорить про багато. Я сподіваюся, що такі гравці принесуть дуже велику користь команді як на футбольному полі, так і поза ним.

Паршиков Андрій. В мене було вдосталь варіантів продовження кар'єри. Але я приїхав у Рівне і приїхав не догравати. Звичайно, вік у мене як для футболіста вже дуже й дуже пристойний, але для міні-футболу - не критичний (хоча вже виповнилося 35 років). Проте є багато прикладів, як набагато старші люди грають і показують високий рівень гри. У мене були варіанти залишитися у Франківську, я міг би там спокійно грати та ні про що не турбуватися. Але я повернувся, повернувся Піддубний, хоча йому також пропонували залишитися в "Урагані". Адже приїхати додому - це приїхати додому. Один простий приклад - два роки назад я у складі "Урагану" грав у Рівному і, коли оголошували моє прізвище, в мене йокнуло серце, так мене вітала місцева публіка, хоча я був у футболці чужого клубу.

Виступати за команду рідного міста - це честь. Можливо, хтось може подумати, що ми повернулися догравати, завершувати виступи у футболі. Але це не так. Адже не хочеться за півроку втратити ту свою репутацію, над якою працював на протязі всього життя.

Яку офіційну назву носитиме рівненський клуб?

Валявка Володимир Ярославович. Міні-футбольний клуб "Кардинал-Рівне" (місто Рівне).

Як довго "Кардинал" планує затриматися у Рівному?

Валявка Володимир Ярославович. Рішення про переїзд давалося мені не просто. Адже я, все-таки, корінний львів'янин. Але остаточно мене переконав той факт, що у Рівному підібралася команда фахівців, яка здатна виконувати серйозні завдання. Що повертаються футболісти. Мене все це, скажімо так, підкупило. А те, що ми вели ці переговори трохи задовго, то це має своє пояснення. На мою думку, на думку бізнесмена, кожна команда - це своєрідний бізнес-проект. Тому, щоб цей проект проіснував хоча б на протязі п'яти років, потрібно мати конкретну програму дій принаймні на ці п'ять років. Якщо ви знаєте, у нас тренується сто дітей у футбольній школі у Львові, так само тут є ДЮСШ. Саме ці юні вихованці є тим кадровим резервом, з якого у майбутньому буде поповнюватися команда вищої ліги. Але треба пройти той шлях від школи через другу лігу, через першу лігу до команди майстрів. І, в першу чергу, хочу сказати, що у Рівному є такі фахівці, які можуть це зробити - допомогти пройти юним футболістам такий шлях. А моє основне завдання полягає у забезпеченні фінансування цього процесу. Я переконаний на сто відсотків, що ці люди виконають свою роботу. Даний проект фінансується у вищій лізі вже три роки, жодного свого слова, яке я давав, я не порушував і, я сподіваюся, що так триватиме і далі.

Якщо я вже прийняв подібне кардинальне рішення про переїзд у Рівне, то тут ми повинні досягнути певного результату. Звичайно, для його досягнення буде потрібен свій час, але зі свого боку я обіцяю максимум підтримки і зусиль. За рік-два ми повинні боротися за медалі у чемпіонаті України. Ось така, наразі, моя особиста мета.

Звичайно, багато що залежатиме від належного фінансування і якщо нам допоможуть ті люди, які це обіцяли зробити, а я надіюся, що так воно і буде, то команда, безумовно, буде прогресувати. Покращення фінансового стану приведе до того, що за нас прагнутимуть грати футболісти вищого класу, а відтак буде покращуватися підсумковий результат.

Тобто, якщо ж казати коротко, то цей проект - надовго.

Що ви можете сказати про наступний чемпіонат? За якою схемою він відбуватиметься?

Валявка Володимир Ярославович. Звичайно, я, як президент клубу, вкрай негативно відношуся до того, що в нас всі подібні важливі рішення приймаються в останню хвилину. На сьогоднішній день є кілька варіантів проведення чемпіонату - це ігри в два кола, ігри в три кола та ігри в два кола плюс плей-офф. Багато клубів схиляється саме до останнього. Хоча тут теж є свої варіанти. Якщо у чемпіонаті буде дванадцять команд, то у першому випадку в матчах плей-офф перша вісімка бореться за медалі, а четвірка, що залишилася, веде боротьбу за виживання. В іншому - четвірка кращих команд за підсумками чемпіонату приєднується до матчів "на виліт" з другого етапу. Наразі, рішення ще не прийнято. Це питання повністю у компетенції Асоціації міні-футболу. Але дванадцять - тринадцять команд, готових взяти участь у чемпіонаті, зараз вже є.

Львівські вболівальники не будуть шкодувати, що ви перебралися у Рівне?

Валявка Володимир Ярославович. Побачимо. Можливо, ми зможемо організовувати поїздки мікроавтобусом, автобусом на матчі. Я думаю, що у Рівному на команду прийде значно більше людей. Сподіваюся, у нас налагодиться цивілізований процес вболівання за свою команду - хотілося, звичайно тут сформувати свій повноцінний фан-клуб. До того ж, у нас працює свій сайт (www.mfc-cardinal.lviv.ua - В. Ш.), який в найближчі дні відновить своє повноцінне функціонування, виходить щотижневик "Футбол 5Х5". Звичайно, після кожного матчу ми будемо збирати прес-конференції. Взагалі, ми надіємося пропагувати не тільки команду, але й сам міні-футбол на Рівненщині. З цього приводу відбулася зустріч із заступником голови ОДА, після якої з'явилися плани щодо появи міні-футболу в школах. Зараз працюємо над цим питанням. Якщо нас підтримає влада, то ми також втілимо цей проект у життя. Є певні домовленості із керівництвом атомної станції в Кузнецовську, яке також готове підтримати міні-футбольне відділення у місцевій ДЮСШ. Ось такі наші плани, ось так завдання стоять перед нами і я думаю, що нас обов'язково в цьому підтримають рівняни. Отже, запрошуємо усіх вболівальників відвідувати матчі команди і, можливо, навіть, тренування.