З огляду на "розібраний" стан попереднього суперника гощанців, яким, на своє нещастя, виявися березнівський "Случ", для перевірки справжнього потенціалу нинішнього ФК "Гоща-АМАКО" довелося чекати аж до гри другого туру із грандом обласного футболу - "ОДЕКом" із Оржева. Команда деревообробного комбінату свій перший матч провела невдало, розійшовшись миром із садівським "Соколом", відтак, втрата очок у грі зі ще одним представником Гощанського району загрожувала колективу з Рівненського району серйозним ускладненням життя в групі.

Напередодні гри свої корективи у характер матчу внесла "небесна канцелярія". Швидке потепління перетворило гареве поле запасного стадіону "Авангард" у майданчик, тільки умовно придатний для гри у "ножний м'яч". Втім, такі вже особливості зимово-весняного футболу. Тим більше, що всі команди потрапляють у більш-менш рівні умови.

Перша половина поєдинку гощанців із "ОДЕКом", загалом, пройшла у рівній боротьбі. Хоча гарячіше, все-таки, було поблизу воріт оржівців, захисники яких часто програвали боротьбу "один в один" гравцям атаки ФК "Гоща-АМАКО" в особі Юрія Козлюка, Олега Буркальця, Василя Лавренюка, Вадима Васильєва… Щоправда в усіх цих напівепізодах індивідуальний атакуючий порив футболістів із Гощі захлинався або через відсутність варіантів продовження розвитку потенційно гольової комбінації, або через неспроможність належним чином виконати завершальний точний удар по цілі. В обох випадках суттєвою перепоною ставала саме якість футбольного майданчика, якщо, звичайно, це "неподобство" можна назвати подібним словосполученням.

Як би там не було, але за шість хвилин до закінчення першого тайму специфічна "гідродинамічна" характеристика поверхні поля зіграла за ФК "Гоща-АМАКО". Кіпер "ОДЕКа", вибиваючи м'яч від воріт, зробив це настільки невдало, що шкіряна куля зупинилася відразу ж за лінією карного майданчика. В цьому епізоді варто віддати належне капітану гощанців Буркальцю, котрий зумів виграти силову боротьбу в оборонця і першим заволодіти м'ячем, хоча його опонент при цьому відверто не гребував порушенням правил. Але форвард ФК "Гоща-АМАКО" не тільки втримався на ногах, а й віддав вздовж воріт передачу на партнера по нападу. Далі для Юрія Козлюка все вже було виключно справою техніки - 1:0.

Друга частина поєдинку розпочалася із несамовитих спроб оржівців відігратися. При чому, чим менше хвилин залишалося до фінальної трелі арбітра, тим більш затятішою ставала боротьба на кожному клаптику поля. У ці хвилини в поті чола довелося попрацювати, практично, всій гощанській команді, котра змушена була зосередитися на обороні власних володінь. А стражу воріт ФК "Гоща-АМАКО" Олексію Дем'янцю не раз і не два довелося ближче познайомитися із вмістом калюж у рідному воротарському майданчику. Задля об'єктивності варто відзначити, що у ці хвилини і гощанці були, принаймні раз, близькими до того, аби збільшити рахунок, коли удар Володимира Тарасюка зі штрафного прийняла на себе бокова стійка.

У всіх попередніх дванадцяти поєдинках гощанців із оржівцями у матчах першої та другої ліг, кубку та Меморіалу Шморгуна перемоги обов'язково діставалися останнім (єдиний виняток - гра із "ОДЕК-2" у 2004ому році, коли реалізоване пенальті дозволило ФК "Гоща" святкувати мінімальну перемогу). І ось, нарешті, довгоочікувана вікторія над екстрапринциповим суперником. Що ж, час змінювати традиції…