"Вісті Рівнещини", 17 грудня 2009 року
Сезон 2009 року в головній футбольній лізі області виявився багато в чому непрогнозованим та унікальним. Відійшли в тінь команди, які кілька років поспіль диктували моду в обласному футболі, боротьба за чемпіонство тривала до останнього туру і вирішилася буквально на останніх секундах останнього туру, коли вдома кузнецовський "Ізотоп" зрівняв рахунок у грі з березнівським "Случем", що дозволило вперше за час Незалежності стати чемпіоном команді, яка представляє обласний центр, а саме рівненській "Славії". Не бракувало в нинішньому чемпіонаті і подій зі знаком мінус. Відразу дві команди - кузнецовський "Варіант" та рівненський "Верес-2-Штурм" - не зуміли відіграти бодай половину належних ігор та знялися зі змагань, що привело до анулювання результатів мало не двох десятків матчів за їх участю. Близьким до такого закінчення чемпіонату виявився і представник Острозького району - ФК "Вельбівно" - який, все ж, дограв до кінця, хоча ризикував завершити змагання з мінусовим показником набраних очок.
В 2009 році, після тривалої перерви, в елітному дивізіоні рівненського футболу з'явився клуб із Гощі. Останній раз гощанці "нюхали порох" подібних баталій в далекому 1995-ому, коли гощанська "Олімпія" посіла дванадцяте місце з-поміж п'ятнадцяти команд у тодішній вищій лізі області та припинила своє існування. І ось, на четвертому році свого життя, після двох років перебування в другій лізі, ФК "Гоща-АМАКО" зумів у дебютному для себе сезоні в першій лізі області посісти п'яту сходинку в турнірній таблиці, відірвавшись від найближчого переслідувача на солідних десять очок. Вашій увазі - інтерв'ю з добре відомою у футбольних колах області людиною, граючим тренером ФК "Гоща-АМАКО" Володимиром НОВАКОМ.
Володимир Петрович, у дебютному сезоні у першій обласній лізі перед гощанцями було поставлене завдання потрапити в першу п'ятірку. З одного боку, мета була успішно досягнута, але з іншого - чи немає певного відчуття не до кінця зробленої справи, адже команда могла посісти в підсумку місце вище п'ятого?
Перед нами, дійсно, стояла мета здобути в підсумковій таблиці місце, не нижче п'ятого і, якщо аналізувати ситуацію після закінченню сезону, ми дійсно могли "застрибнути", навіть, вище. Але, з іншого боку, це було б дещо зарано для команди-новачка. Тому п'яте місце в дебютному сезоні у першій лізі, після двох років у другій лізі, вважаю цілком закономірним. Це те місце, на яке ми сьогодні заслуговуємо. Хоча, якби в нас було побільше "фарту", то й позиція в турнірній таблиці була б іншою, вищою… Перші ігри давалися важко, варто хоча б згадати злощасну гру зі "Славією", в якій ми втратили і очки, і гравців. Всі свої очки, а перш за все, я маю на увазі матчі з аутсайдерами, ми взяли, проте не вдалося цього повністю у поєдинках з лідерами. В другому колі вже з'явився певний досвід, що показали ті ж самі ігри зі "Славією", "Случом" та "Ізотопом". Команда показала свій характер і зуміла впевнено закріпитися у верхній половині таблиці.
За час проведення змагань одразу два футбольних колективи змушені були знятися зі змагань. На скільки це полегшило (ускладнило) "життя" десятьом командам, що залишилися?
Той факт, що ці команди знялися з чемпіонату, на турнірне життя першої п'ятірки практично не вплинуло. І "Штурм", і "Варіант" не були підготовлені ні фінансово, ні кадрово і, в основному, роздавали очки. Тому вони могли втрутитися, хіба що, в боротьбу у нижній частині турнірної таблиці. Відібрати очки у команд першої п'ятірки їм не вдалося б все одно.
На вашу думку, який фактор все ж виявився вирішальним у вирішенні поставленого перед ФК "Гоща-АМАКО" завдання - досвід (адже значна частина нинішніх гощанських гравців встигла пограти на досить високому рівні), невпевнена гра безпосередніх конкурентів (зокрема, "Маяка" та й того ж самого "ОДЕКа"), матеріальне стимулювання, фактор недооцінки суперником?
Дійсно, на успішне вирішення поставленого перед командою завдання вплинуло багато факторів, з яких важко виділити котрийсь один вирішальний. Вагомою була підтримка моральна та матеріальна з боку районної адміністрації, яку очолює Василь Харковець, і з боку районної ради та її голови Степана Гречича, а також компанії "АМАКО" і її президента Віталія Скоцика. Оперативно і професійно вирішував питання функціонування клубу голова ФК "Гоща" Сергій Приходько, відчутною виявилася допомога у питаннях взаємодії з місцевою владою начальника відділу з питань фізкультури і спорту РДА Ігоря Вознюка. Багато цінних порад надійшло від другого тренера ФК "Гоща-АМАКО" Миколи Мельничука (він же - тренер нашої юнацької команди). А безпосередньо всю футбольну "кухню" організовував і контролював керуючий справами районної ради - Юрій Буркалець. Плюс наша команда була вкомплектована досвідченими гравцями, які доклали багато зусиль для вирішення поставлених перед колективом завдань. Передусім, я маю на увазі захисника Анатолія Коломійця. Можливо, в першому колі десь і були провали в обороні, але в другому колі гра в захисті була налагоджена. Варто згадати також Вадима Васильєва та Володимира Ткачука. Вони старалися допомогти і допомогли команді. Хто певною мірою розчарував, то це Сергій Літвинчук, адже зважаючи на те, як він грав, як він дійсно вміє грати, то він саме цього в поточному сезоні не продемонстрував. Якщо ж говорити про безпосередніх конкурентів, то, наприклад, "Маяк" мені, особисто, і за складом, і за грою сподобався в чемпіонаті найбільше. Щось не склалося, але те, що в них дійсно була команда - це справді так. Яскравий приклад - наша гра в Сарнах, де ми поступилися 0:3 при своїй доволі непоганій грі. А щодо ОДЕКа - кожен рік команда кадрово зміцнюється, фінансування стабільно високе, в останній час це футбольна команда номер один в області. Можливо цього року в них в команді щось не склалося, до того ж, прийшов молодий тренер, який провів перший рік в такій ролі, але своє завдання оржівці виконали, потрапивши в трійку. Недооцінки ж суперника ні з нашого боку, ні з боку опонентів на протязі сезону я не помітив. Ще раз повторю, що свої очки ми брали, втрачаючи їх тільки в іграх з лідерами - можливо, в цьому і рецепт нашого успішного виступу.
Які матчі своєї команди у сезоні ви вважаєте найбільш успішним і найбільш провальним?
Найбільш провальний матч - це, без сумніву, гра в Кузнецовську, в мене на батьківщині, де ми поступилися 0:5, хоча рахунок, як на мене, виявився не по грі. Не виручив воротар один раз, другий, не реалізували пенальті, до того ж, грали в більшості більше ніж півтора тайми. Найбільш вдалий матч - знову ж таки гра з "Ізотопом", коли вдома, поступаючись 0:2, ми знайшли в себе сили зрівняти рахунок, в цілому продемонструвавши непогану гру, і могли, навіть, в кінці виграти. Можна ще згадати гру в Березному, коли зіграли внічию 1:1 з командою, котра тоді реально претендувала на "золото". На протязі всього поєдинку ми ні чим не поступалися господарям поля і, навіть, першими пропустивши, зуміли зрівняти рахунок.
Це перший ваш сезон в першій обласній лізі. Що він дав вам як тренеру?
Як гравець свого часу я вже виступав у першій лізі, граючи паралельно і за "Авангард", і за команду Кузнецовська, з якою до речі, вигравав Кубок області. Але якщо дивитися з позиції тренера - чесно скажу, що спочатку було дуже важко. Більшу частину життя я провів на футбольному полі, а тут довелося спостерігати за грою з-за його меж. Перебуваючи на полі можна допомогти і словами, навіть, міцними словами, та власними діями. Хоча, з іншого боку, тренеру, який перебуває за боковою лінією, більше помітні ті помилки, які допускає команда. От їх можна в перерві виправити. Якщо ж коротко, то це перші мої ази в тренерському житті поза футбольним полем.
Після закінчення першого кола перед ФК "Гоща-АМАКО" актуальним було питання щодо надійності задньої ланки команди. На скільки в другому колі вдалося вирішити цю проблему?
Дійсно, в першому колі наша команда забивала більше всіх, але й за пропущеними м'ячами була в першій трійці. Ні одного матчу не зіграли на нуль, пропускаючи в кожній грі. В другому колі потрібно було цю проблему вирішувати, тим більше, що один з двох наших воротарів - Олег Бабкін - повернувся до рідних Сум. Я умовив повернутися у ворота Андрія Левчука, який вже збирався вішати бутси на цвях. Вважаю, що він нам дуже допоміг - і належно відстояв свої матчі (у всіх п'яти іграх він не пропустив жодного голу), і допоміг іншому голкіперу Павлу Мельничуку готуватися до ігор. Левчук і той же Коломієць зуміли налагодити гру в захисті, хоча, в першу чергу, це все ж заслуга воротаря. Надійніше стали грати і наші крайні захисники, зокрема варто відзначити Сержанюка, який від гри до гри додавав. Хоча й були окремі помилки, але в плані самовіддачі йому варто віддати належне.
Щодо перспектив - з якими завданнями команда підійде до початку нового сезону? Планка буде піднята?
На скільки мені зараз відомо, завдання будуть поставлені серйозніші, від минулорічних. Попередньо вже велася мова про місце в призовій трійці, хоча офіційно цілі перед командою ще не ставилися, адже до наступного сезону ще доволі часу. Але, зважаючи на ті умови, які планують створити для футбольної команди в Гощі в наступному році, то планка перед ФК "Гоща-АМАКО", без сумніву, буде піднята.